Підсумки 2023 року: науково-дослідна діяльність
| Останні новини |
У 2023 році розпочаті роботи з проведення планових моніторингових досліджень на постійних наукових стаціонарах.
Дослідні об'єкти лісокультурного спрямування. Із моменту створення Боярської ЛДС ведення лісового господарства та лісокультурні роботи на підприємстві відзначаються своєю специфікою, значною мірою використовуються з навчальною метою та мають дослідний характер. Цим пояснюється наявність у лісовому фонді станції багатьох навчально-дослідних об’єктів, зокрема дослідно-виробничих культур. Значна кількість таких насаджень були закладені в післявоєнний період не тільки у зв’язку з широким розвитком на той час лісокультурної справи, а й з метою покращення підготовки студентів лісогосподарського факультету.
Дослідні об'єкти лісівничого спрямування. Передумовою проведення наукових досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» слугували розпочаті на початку 50-х років ХХ ст. широкомасштабні дослідження природного поновлення сосняків Українського Полісся із застосуванням поступових рубок під керівництвом завідувача кафедри загального лісівництва О. Л. Новікова та доцентів П. М. Мегалінського і В. С. Наконечного.
Ініціативу створення відповідних об’єктів для проведення експериментальних досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» підтримав і продовжив В Є. Свириденко, який у 1961‑1963 рр. працював на посаді лісничого Дзвінківського лісництва, а з 1966 року, після захисту кандидатської дисертації, продовжив свою науково-дослідну роботу уже працюючи асистентом, доцентом, завідувачем і професором кафедри лісівництва, де ним власноруч було закладено серію постійних пробних площ за підтримки адміністрації станції, спеціалістів підприємства та лісництв.
У науково-дослідній діяльності лісівничого спрямування Боярської ЛДС найбільше приділялася увага вивченню дослідження природних сукцесій старовікових лісів, формування просторово-параметричної структури та продуктивності штучних соснових насаджень різної густоти; впливу застосування різних способів, методів та інтенсивностей рубок догляду на формування деревостанів, їх продуктивність і якість; вивченню лісорослинних, фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей ґрунтів та біокругообігу елементів живлення між деревостаном та ґрунтом; обліку росту і розвитку природного поновлення сосни звичайної без втручання людини та з проведенням лісогосподарських заходів.
Дослідні об'єкти таксаційного спрямування.
Дослідні об'єкти лісівничого спрямування. Передумовою проведення наукових досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» слугували розпочаті на початку 50-х років ХХ ст. широкомасштабні дослідження природного поновлення сосняків Українського Полісся із застосуванням поступових рубок під керівництвом завідувача кафедри загального лісівництва О. Л. Новікова та доцентів П. М. Мегалінського і В. С. Наконечного.
Ініціативу створення відповідних об’єктів для проведення експериментальних досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» підтримав і продовжив В Є. Свириденко, який у 1961‑1963 рр. працював на посаді лісничого Дзвінківського лісництва, а з 1966 року, після захисту кандидатської дисертації, продовжив свою науково-дослідну роботу уже працюючи асистентом, доцентом, завідувачем і професором кафедри лісівництва, де ним власноруч було закладено серію постійних пробних площ за підтримки адміністрації станції, спеціалістів підприємства та лісництв.
У науково-дослідній діяльності лісівничого спрямування Боярської ЛДС найбільше приділялася увага вивченню дослідження природних сукцесій старовікових лісів, формування просторово-параметричної структури та продуктивності штучних соснових насаджень різної густоти; впливу застосування різних способів, методів та інтенсивностей рубок догляду на формування деревостанів, їх продуктивність і якість; вивченню лісорослинних, фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей ґрунтів та біокругообігу елементів живлення між деревостаном та ґрунтом; обліку росту і розвитку природного поновлення сосни звичайної без втручання людини та з проведенням лісогосподарських заходів.
Дослідні об'єкти таксаційного спрямування.
Лісотаксаційні дослідження у насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» були започатковані завідувачем кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Київського сільськогосподарського інституту,професором Д.І. Товстолісом. Під його керівництвом була проведена значна дослідна робота на постійних пробних площах з метою вивчення особливостей росту соснових насаджень та ефективності лісогосподарських заходів, а також вивчалися питання, пов’язані з раціональним лісокористуванням. Проф. Д.І. Товстоліс цікавився також проблемою підсочки сосни та її впливом на поточний приріст насаджень. На жаль, всі матеріали, пов’язані зі спостереженням на дослідних об’єктах, були втрачені під час Великої Вітчизняної війни. Після її закінчення співробітниками кафедри лісової таксації та наукової частини ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» під керівництвом К.Є. Нікітіна була закладена серія постійних пробних площ для вивчення ходу росту та приросту штучних і природних насаджень сосни звичайної.
Поточний об’ємний приріст насаджень є найважливішим показником, що характеризує продуктивність лісів. Показники поточного приросту можуть бути використані для оцінки динаміки продуктивності лісів, розробки лісотаксаційних нормативів, обґрунтування віку кількісної та технічної стиглостей, визначення ефективності лісогосподарських заходів та інших цілей. Найоб’єктивніше цю ознаку можна встановити використовуючи матеріали постійних пробних площ, на яких є можливість врахувати приріст окремо ростучого дерева, встановити запас дерев відпаду за певний період, приріст на них та визначити загальну продуктивність насадження.
У 2023 році проведено 9 наукових семінарів для студентів ННІ ЛіСПГ НУБіП України.
Враховуючи важливість та актуальність вивчення продуктивності лісів та пошуку наближених до природи лісівничих методів її регулювання та підвищення, особливо в умовах зміни клімату та післявоєнного відновлення, 21 вересня 2023 року для студентів ОС «Магістр» 1-го року навчання проведено семінар на тему: «Результати багаторічних лісівничих експериментів, як основа прийняття господарських рішень в епоху зміни клімату».
Мета: демонстрація студентам результатів довгострокових лісівничих експериментів започаткованих вченими ННІ ЛіСПГ у різні роки, щодо сталого управління лісами України.
У 2023 році проведено 9 наукових семінарів для студентів ННІ ЛіСПГ НУБіП України.
Враховуючи важливість та актуальність вивчення продуктивності лісів та пошуку наближених до природи лісівничих методів її регулювання та підвищення, особливо в умовах зміни клімату та післявоєнного відновлення, 21 вересня 2023 року для студентів ОС «Магістр» 1-го року навчання проведено семінар на тему: «Результати багаторічних лісівничих експериментів, як основа прийняття господарських рішень в епоху зміни клімату».
Мета: демонстрація студентам результатів довгострокових лісівничих експериментів започаткованих вченими ННІ ЛіСПГ у різні роки, щодо сталого управління лісами України.
17 жовтня 2023 року студенти долучилися до навчально-наукової дискусії з питання переходу до наближеного до природи лісівництва − системи організації і ведення лісового господарства, за якої досягається безперервне відновлення і формування лісостанів, максимально подібних за структурою і генезисом до природних.
18 жовтня 2023 року було проведено всеукраїнський науково-практичний семінар «Особливості раціональної переробки деревини».
До участі в семінарі долучилися студенти спеціальності 187 «Деревообробні та меблеві технології» 2-го та 3-го курсів, які, згідно графіку освітнього процесу, знаходилися на очному навчанні. Всі присутні мали можливість ознайомитися з повним циклом переробки деревини: починаючи від розкрою круглих лісоматеріалів і закінчуючи виготовленням готових до експлуатації виробів, які всі не один раз використовували перебуваючи в Університеті!
До участі в семінарі долучилися студенти спеціальності 187 «Деревообробні та меблеві технології» 2-го та 3-го курсів, які, згідно графіку освітнього процесу, знаходилися на очному навчанні. Всі присутні мали можливість ознайомитися з повним циклом переробки деревини: починаючи від розкрою круглих лісоматеріалів і закінчуючи виготовленням готових до експлуатації виробів, які всі не один раз використовували перебуваючи в Університеті!
Виїзний науковий семінар 24 жовтня 2023 року на тему: «Сучасні технології вимірювальної таксації лісу» організований спільно з кафедрою таксації лісу та лісового менеджменту ННІ ЛіСПГ для студентів 3-го курсу. Такого роду навчання майбутніх лісівників дає змогу наглядно продемонструвати практичну складову сучасних технологій вимірювальної таксації лісу, визначення сортиментної структури, класів якості деревини та особливостей подальшого електронного обліку деревини.
31 жовтня 2023 року був проведений навчально-науковий семінар для студентів кафедри ландшафтної архітектури та фітодизайну ННІ ЛіСПГ. Студенти долучилися до розробки паспортів вікових дерев, які зростають на території лісового фонду Боярської ЛДС. Окремим питанням була теоретична складова проєкту реконструкції парку пам’ятки садово-паркового мистецтва «Жорнівський».
Впродовж серпня-вересня 2023 року працівники Боярської ЛДС спільно з студентами і науковцями ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України провели комплекс робіт з лісопатологічного моніторингу в ялинниках Боярської лісової дослідної станції.
Встановлення феромонних пасток здійснювалося на відстані 15 метрів одна від одної і на висоті 1,5 метра від землі. В осередках всихання виявлено та ідентифіковано 4 види комах, серед яких короїд вершинний Ірs acuminatus Gyll., короїд-типограф Ips typographus L., гравер звичайний Pityogenes chalcographus L., синантропний вид Palorus depressus Fabricius та ентомофаг Thanasimus formicarius, серед яких найбільшу кількість особин становив короїд-типограф. Обліки за результатами досліджень були обговорені на сумінарі за участі студентів ННІ ЛіСПГ.
Встановлення феромонних пасток здійснювалося на відстані 15 метрів одна від одної і на висоті 1,5 метра від землі. В осередках всихання виявлено та ідентифіковано 4 види комах, серед яких короїд вершинний Ірs acuminatus Gyll., короїд-типограф Ips typographus L., гравер звичайний Pityogenes chalcographus L., синантропний вид Palorus depressus Fabricius та ентомофаг Thanasimus formicarius, серед яких найбільшу кількість особин становив короїд-типограф. Обліки за результатами досліджень були обговорені на сумінарі за участі студентів ННІ ЛіСПГ.
8 листопада було здійснено обстеження вікових дубів (Ходосіївського та Вітяно-Припільського), які зростають на території лісового фонду Боярської ЛДС. Наші колеги з «Київзеленбуд», які мають у розпорядженні німецький томограф «ARBOTOM». За допомогою звукових імпульсів встановлено стан деревини стовбура та її вади. Зелений або жовтий колір на екрані свідчив, що ніяких руйнівних процесів не відбувається, тоді як червоний або помаранчевий демонструє наявність пустот і захворювання деревини.
У червні 2023 року для студентів 2 курсу спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» був проведений майстер-клас з біотехнології рослин. Студенти освоїли технологію приготування живильного середовища за прописом MS, яке модифікували регуляторами росту, сорбентами та амінокислотами. У другій частині заходу студенти працювали в «операційній» у ламінар-боксі та вчилися субкультивовувати рослини in vitro на нові живильні середовища використовуючи різні типи експлантатів. Зокрема, було культивовано суницю, троянду та зигокактус, ріст яких в подальшому вони будуть досліджувати та аналізувати. Також акцентовано увагу студентів на розробці ефективного протоколу розмноження in vitro рослин, методах стабілізації культур та доборі оптимальних умов культивування.
Одним із важливих завдань ведення лісового господарства є дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів. Таким принципам відповідають рубки, які спрямовані на максимальне використання природного насіннєвого потенціалу, як методологічної основи створення високопродуктивних, біологічно стійких лісових насаджень. З 2021 року працівники Боярської ЛДС спільно з колективом науковців ННІ ЛіСПГ розпочали роботи зі створення постійних науково-дослідних стаціонарів з питань дослідження впровадження у господарську діяльність поступових рубок головного користування та рубок переформування.
Наукові дослідження на цих об’єктах покладені в основу наукових рекомендацій з переформування насаджень з чистих у мішані та зі штучних у природні. На ділянках виконано картування дерев та створені сферичні панорами, які дозволять покращити візуалізацію результатів досліджень. Дані розміщені на платформі martelage.sylvotheque.ch (https://martelage.sylvotheque.ch/), яка дозволяє отримати дані про ділянку у вільному доступі для всіх зацікавлених сторін (студентів, практиків, науковців).
Наукові дослідження на цих об’єктах покладені в основу наукових рекомендацій з переформування насаджень з чистих у мішані та зі штучних у природні. На ділянках виконано картування дерев та створені сферичні панорами, які дозволять покращити візуалізацію результатів досліджень. Дані розміщені на платформі martelage.sylvotheque.ch (https://martelage.sylvotheque.ch/), яка дозволяє отримати дані про ділянку у вільному доступі для всіх зацікавлених сторін (студентів, практиків, науковців).
У 2023 році проведені планові моніторингові роботи на науково-дослідних стаціонарах з проведення інвентаризації лісів. Зазначимо, що на базі лісового фонду Боярської ЛДС з 2018 року розпочались дослідження з інвентаризації лісів, за час проведення якої закладено 234 кругових пробних площ.
Пробна площа являє собою круг площею 500 м2 та радіусом 12,62 м. Для її закладання застосовувалася польова геоінформаційна система FieldMap. Кругові пробні площі постійного радіуса широко застосовуються в лісовій інвентаризації. При проведенні таксації деревостану на пробі проводяться такі роботи:
- визначення деревного виду для кожного дерева, що розташовується на пробі;
- вимірювання діаметра і висоти облікових дерев;
- картографування позиції облікових дерев в системі FieldMap;
- таксаційний опис лісового насадження;
- визначення ознак, які вказують на походження дерева і його конкурентну ситуацію;
- збір ознак, які мають значення для біорізноманіття (структура біотопів); сюди належать ознаки як живих, так і мертвих дерев, наприклад: наявність стовбурних дупел, тріщин, трутовиків тощо).
Пробна площа являє собою круг площею 500 м2 та радіусом 12,62 м. Для її закладання застосовувалася польова геоінформаційна система FieldMap. Кругові пробні площі постійного радіуса широко застосовуються в лісовій інвентаризації. При проведенні таксації деревостану на пробі проводяться такі роботи:
- визначення деревного виду для кожного дерева, що розташовується на пробі;
- вимірювання діаметра і висоти облікових дерев;
- картографування позиції облікових дерев в системі FieldMap;
- таксаційний опис лісового насадження;
- визначення ознак, які вказують на походження дерева і його конкурентну ситуацію;
- збір ознак, які мають значення для біорізноманіття (структура біотопів); сюди належать ознаки як живих, так і мертвих дерев, наприклад: наявність стовбурних дупел, тріщин, трутовиків тощо).
Польові дослідження виконувалися на основі запроектованої мережі пробних площ. Відповідно до матеріалів таксації лісових насаджень на вибіркових одиницях можна скласти характеристику експериментального полігону.
Для кожної ділянки в програмному забезпечені FieldMap було створено карту з відповідною геолокацією. Кожне дерево виступало у вигляді точки. За допомогою цього програмного забезпечення можна чітко віднайти розміщення точки (в даному випадку дерева) на території та в межах кругової пробної площі. Для всіх облікових дерев вимірювалися діаметри дерев на висоті 1,3 м. Для модельних дерев, які випадково відбиралися з числа облікових різних класів діаметра (приблизно ¼ від загальної кількості) додатково вимірювалася висота стовбура та встановлювався деревний вид.
Для кожної ділянки в програмному забезпечені FieldMap було створено карту з відповідною геолокацією. Кожне дерево виступало у вигляді точки. За допомогою цього програмного забезпечення можна чітко віднайти розміщення точки (в даному випадку дерева) на території та в межах кругової пробної площі. Для всіх облікових дерев вимірювалися діаметри дерев на висоті 1,3 м. Для модельних дерев, які випадково відбиралися з числа облікових різних класів діаметра (приблизно ¼ від загальної кількості) додатково вимірювалася висота стовбура та встановлювався деревний вид.
Під час досліджень було обліковано понад 3400 дерев. Для більш точних результатів досліджень використовувались дані не тільки кругових пробних площ, а й дані окомірної таксації. Під час якої обліковувались дерева вздовж автомобільних шляхів та в місцях, де закладання пробної площі було неможливим. На основі таблиць ходу росту та отриманих даних окомірної таксації визначались суми площ поперечних перерізів.
Окрім даних, отриманих при наземній таксації використовувались дані дистанційного зондування Землі. Для дослідження використано чотириканальні супутникові знімки PlanetScope. Продукт PlanetScope Analytic Ortho Tile є орторектифікованими, мультиспектральними даними з супутникового сузір’я, що складається з 150 мікросупутників, здатних зображувати всю земну поверхню Землі щодня.
У 2023 р. науковці Боярської ЛДС та ННІ ЛіСПГ здійснювали дослідження щодо інноваційних рішень кваліметрії деревини твердолистяних видів для прогнозування й організації комплексного використання лісових ресурсів.
Об’єктом дослідження були якісні характеристики деревини для прогнозування ресурсної ролі твердолистяних деревостанів в умовах формування сучасних підходів комплексного використання національного лісосировинного потенціалу.
Мета досліджень – розробити систему інноваційних рішень кваліметрії деревини твердолистяних видів рослин для прогнозування й організації комплексного використання лісових ресурсів на основі аналізу впливу лісівничих чинників та встановлення біохімічних маркерів для прижиттєвої ідентифікації розвитку патогенних процесів.
Окрім даних, отриманих при наземній таксації використовувались дані дистанційного зондування Землі. Для дослідження використано чотириканальні супутникові знімки PlanetScope. Продукт PlanetScope Analytic Ortho Tile є орторектифікованими, мультиспектральними даними з супутникового сузір’я, що складається з 150 мікросупутників, здатних зображувати всю земну поверхню Землі щодня.
У 2023 р. науковці Боярської ЛДС та ННІ ЛіСПГ здійснювали дослідження щодо інноваційних рішень кваліметрії деревини твердолистяних видів для прогнозування й організації комплексного використання лісових ресурсів.
Об’єктом дослідження були якісні характеристики деревини для прогнозування ресурсної ролі твердолистяних деревостанів в умовах формування сучасних підходів комплексного використання національного лісосировинного потенціалу.
Мета досліджень – розробити систему інноваційних рішень кваліметрії деревини твердолистяних видів рослин для прогнозування й організації комплексного використання лісових ресурсів на основі аналізу впливу лісівничих чинників та встановлення біохімічних маркерів для прижиттєвої ідентифікації розвитку патогенних процесів.
Науково-дослідна діяльність лабораторії спрямована на одержання високоякісного садивного матеріалу деревних, декоративних та ягідних рослин за використання методу культури тканин in vitro. Рослини in vitro, одержані в характеризуються такими показниками: оздоровлені, безвірусні, генетично-однорідні, «омолоджені». Зокрема, дослідження у 2023 р. були спрямовані на дослідження регенераційної здатності міжвидового гібриду Betula in vitro, розроблення протоколу введення рослин Vaccinium, Sorbus і Cornus у культуру in vitro, оптимізації умов росту Quercus, Populus та Salix. Детально про наукові здобутка науково-дослідної лабораторії біотехноглогії рослин будуть висвітлені в окремій статті.
05 січня, 17:18
Читайте також:
Підсумки 2023 року: охорона лісів від пожеж
Підсумки 2023 року: еколого-просвітницька діяльність
