Шведська фундація підтримки досліджень сталого розвитку Formas у 2023 р. підтримала проєкт «Emergency action to collect data in war-affected Scots pine forests in Ukraine» («Термінові дії зі збору даних у соснових лісах України в умовах війни»). Проєктом керує постдокторант Шведського сільськогосподарського університету Максим Мацала, допомогу якому у власне зборі даних надала команда молодих дослідників професора НУБІП України Сергія Зібцева, що об’єднані з Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж.Дані були зібрані на 167 пробних площах (https://zenodo.org/records/8132956) у сосняках ВП НУБІП України «Боярська лісова дослідна станція». Суть проєкту полягає у дослідженні розподілу фракцій наземних горючих матеріалів – саме жива (трави, чагарники) і відмерла (підстилка, опад гілля) рослинність визначає, як пожежі будуть поширюватись сосновим лісом.
Вищезгадані дані є ключовими для імітаційного моделювання пожеж. Наприклад, до цього часу у симуляторі FlamMap (https://janzeero.maps.arcgis.com/apps/webappviewer/index.html?id=e1c7d3dc3e6f4b1ca243e93791f530c8&fbclid=IwY2xjawIFpztleHRuA2FlbQIxMAABHchvfGtiPNwgxJMb5zkCALRAR2yZwgFpThC7kNqtJm0krF4JVpgws2H_CQ_aem_b86rUG-l07S6F38vS4y9Dw ), розробленого американськими вченими, використовували американські ж дані про розподіл горючих матеріалів за фракціями.
Локальні умови сосняків Боярської ЛДС суттєво, як ми дізнались завдяки даному проєкту, відрізняються. Наприклад, на рисунку зображено різницю у запасах між американськими даними (TL8) та даними боярських лісів за різних типів лісорослинних умов (B2, C2, ліси Жорнівського орнітологічного заказника).
Унікальні біогеографічні умови зростання соснового лісу у Боярській ЛДС зумовлюють суттєво вищі запаси опаду гілок діаметром 2,5 – 7,5 см (dead_100h), а також трав’янистого (herbs) та чагарникового (висотою до 2 м, shrubs) покриву. Водночас боярські сосняки мають значно нижчі запаси найдрібніших горючих матеріалів – опаду хвої і гілочок діаметром до 0,6 см (dead_1h). Боярські ліси, особливо жорнівські насадження, акумулюють також значні запаси великої мертвої деревини (dead_1000h). Цей показник в симуляторі пожеж не вважається важливим фактором підтримки поширення пожежі, хоча, безперечно, і виступає додатковим «рослинним» паливом для полум’я, що вже розгорілось.
Не менш важливою знахідкою є те, що усереднена висота шару наземних горючих матеріалів (в основному це покриття травою та чагарниками) у боярських соснових лісах суттєво вища, ніж можна припустити суто на основі американських даних. Наприклад, базовий хвойний деревостан за американських умов має цей показник на рівні 10 см, тоді як у сосняках свіжого субору Боярської ЛДС – це 20 см, а свіжого сугруду – 30 см. У лісах Жорнівського заказника цей показник сягає 1 м! За дуже сухих погодних умов це однозначно сприятиме швидкому поширенню вогню та значній висоті полум’я, а це – ризики переходу пожежі у верхову. Контрольовані пали для боярських лісів, що знаходяться поза межами заказників, могли б бути чудовим вирішенням даної проблеми.
Результати проєкту можуть бути використані для моделювання пожежної поведінки як у боярських лісах, так і в інших регіонах України (переважно лісостепових), де умови місцезростання є схожими (з поправкою на вищу біопродуктивність сосняків саме у Боярській ЛДС). Зокрема, для боярських насаджень можна змоделювати кілька сценаріїв розвитку катастрофічних пожеж за умов обмеження швидкості реагування пожежних команд (наприклад, через замінування території поблизу військових об’єктів) та дуже сухої і вітряної погоди. Симулятор зможе підказати, в саме яких насадженнях буде логічно провести заходи (рубки догляду, потенційно – контрольовані пали), щоб зменшити пожежну небезпеку в цілому на рівні всього ландшафту.