Із настанням весни Боярська лісова дослідна станція розпочинає один із найважливіших сезонів у житті лісового господарства — лісокультурний сезон. Саме зараз, поки ґрунт прогрівається і бруньки ще не розпустилися, закладається майбутнє лісу на десятиліття вперед.

Лісокультурні роботи — це не просто «садіння дерев». За цим поняттям стоїть цілий комплекс заходів: підготовка ділянок, добір посадкового матеріалу, визначення складу майбутніх насаджень, терміни висадки та наступний догляд за культурами. Кожне рішення приймається з урахуванням типу лісорослинних умов, попереднього складу деревостану та довгострокових цілей ведення господарства.

Чому весна — найвідповідальніший час

Весняне вікно для садіння сіянців і саджанців є відносно вузьким: воно відкривається, щойно відтає верхній шар ґрунту, і закривається з початком активного сокоруху та розпусканням листя. Саме в цей період приживлюваність посадкового матеріалу є найвищою — коренева система встигає адаптуватися до нових умов до настання літньої спеки.

Запізнення навіть на кілька тижнів може суттєво знизити відсоток приживання і вимагатиме додаткових витрат на доповнення культур у наступному сезоні.

Підготовка до лісокультурного сезону в Боярській ЛДС починається задовго до перших теплих днів. Ще взимку фахівці станції проводять:

Інвентаризацію лісових культур минулих років — перевірку стану насаджень, які потребують доповнення або додаткового догляду.

Планування обсягів робіт — визначення площ під закладання нових культур відповідно до лісовпорядних матеріалів і потреб конкретних лісових кварталів.

Оцінку посадкового матеріалу — сіянці та саджанці, вирощені у лісовому розсаднику, підлягають перевірці за стандартами якості: висота надземної частини, діаметр кореневої шийки, стан кореневої системи, відсутність хвороб і механічних пошкоджень.

Підготовку ґрунту — на частині ділянок ґрунт готується ще з осені: нарізаються борозни, проводиться мінералізація поверхні, видаляється небажана рослинність.

Кілька цікавих фактів про лісові культури
Не всі сіянці однакові.
Для різних типів лісу підбирають різні деревні породи. На бідних піщаних ґрунтах Київського Полісся традиційно висаджують сосну звичайну, тоді як на більш родючих суглинках — дуб звичайний, липу, ясен або клен.
Вік має значення. Стандартний сіянець сосни для висадки — дворічний, дуба — однорічний (жолудь минулого року пророщування). Надто «дорослий» посадковий матеріал приживається гірше.
Перші три роки — найскладніші. Молоді культури потребують систематичного догляду: скошування конкуруючої трави та чагарників, яка може повністю заглушити саджанці в перший вегетаційний сезон.
Один гектар — тисячі дерев. Стандартна початкова густота лісових культур становить від 3 до 6 тисяч штук на гектар. До зрілого деревостану доживає лише кілька сотень — решта поступово відпадає в ході природного самоізрідження.
Лісовий розсадник — серце лісового господарства. Без власного розсадника неможливо забезпечити якісним посадковим матеріалом потрібного походження. Боярська ЛДС має власну розсадницьку базу, де вирощуються сіянці місцевого генетичного матеріалу.

The link has been copied!