Фахівці ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» перебувають з робочим візитом на заводі Ponsse у фінському муніципалітеті Вієремя (Vieremä) – саме тут виготовляють усі лісові машини цього бренду. Делегація пройшла виробничими цехами, а також побувала в лісі, де нові машини проходять фінальну перевірку вузлів у реальних умовах, перш ніж вирушити до замовника. Мета відрядження – перейняти міжнародний досвід, щоб розвивати в Україні навчання та наукові дослідження у сфері механізованої заготівлі деревини.

Механізована заготівля: світовий стандарт, до якого Україна лише підходить. У країнах з розвиненим лісовим господарством харвестер і форвардер давно стали базовими інструментами лісівника, а в Україні цей перехід тільки розпочинається. Харвестер замінює важку й небезпечну ручну працю з бензопилою: оператор працює в захищеній кабіні, а машина сама вимірює кожен стовбур і розкряжовує його на сортименти за заданими параметрами.

Не менш важливою є і екологічна складова. Сортиментна технологія (cut-to-length, CTL), на якій спеціалізується Ponsse, вважається однією з найбільш ощадливих для лісового середовища:

• дерево розкряжовується на готові сортименти просто на ділянці, а гілки й верхівки лишаються в лісі й повертають ґрунту поживні речовини;
• з гілок харвестер формує настил на технологічному коридорі, який захищає ґрунт від ущільнення і колієутворення;
• маніпулятор з вильотом стріли близько 10 м дає змогу працювати вибірково, тож технологія добре підходить для догляду за молодими лісами;
• усю роботу виконують дві машини замість трьох-чотирьох за хлистової технології, тож витрата пального на кубометр деревини нижча.

Науковці також відзначають, що порівняно з трелюванням цілих стовбурів такий підхід менше пошкоджує дерева, які залишаються рости на ділянці після рубки.

Але наявність техніки лише половина справи. Щоб харвестери і форвардери працювали дбайливо й ефективно, потрібні підготовлені оператори, викладачі, методики й наукові дані, отримані в українських лісах. Саме тут – найбільша прогалина: вітчизняних досліджень механізованої заготівлі вкрай мало, а освітніх програм з підготовки операторів лісових машин і фахівців цього напряму в Україні фактично немає.

Чому саме Ponsse. З Ponsse Боярська ЛДС уже має успішно реалізовані спільні  – перший в Україні навчальний клас для підготовки операторів харвестера і форвардера. Навчально-виробничу лабораторію – відкрили на базі станції у 2025 році за підтримки Arbo Louke, менеджера Ponsse з розвитку відносин з клієнтами в Україні. Серце класу – симулятор Ponsse, на якому майбутні лісівники відпрацьовують керування машиною без ризику для людей, техніки й насаджень. Тож логічним наступним кроком стало побачити на власні очі, як створюються машини, до роботи на яких ми готуємо студентів.

Ponsse – один із найбільших у світі виробників лісових машин для сортиментної технології. Компанію заснував у 1970 році лісовий підприємець Ейнарі Відгрен (Einari Vidgrén), і вона досі залишається сімейною. У 1994 році Ponsse першою серед виробників лісових машин у світі отримала сертифікат якості ISO 9001. У лютому 2026 року завод у Вієремя передав замовнику 22-тисячну машину. Виручка групи за 2025 рік становила 749,9 млн євро, і 77 % з них забезпечив міжнародний бізнес.

Для нас не менш важливо, що Ponsse системно інвестує в освіту. Навчальний підрозділ Ponsse Academy працює з 2005 року, і співпраця з навчальними закладами – один із його ключових напрямів. Компанія співпрацює з фінськими професійними коледжами та університетами, зокрема з Університетом Східної Фінляндії й Університетом Тампере в дослідженнях і навчанні. У Лапландському освітньому центрі REDU за участі Ponsse створено навчальне середовище з 11 симуляторів цієї марки. Саме таке поєднання виробництва, освіти й науки ми прагнемо перенести в Україну.

На заводі: як створюється лісова машина. Усі машини Ponsse і більшість їхніх компонентів проєктують, виготовляють і випробовують в одному місці – у Вієремя. Завод виріс із цеху площею 300 м², який місцева громада збудувала для засновника компанії у 1970 році. Після 16 розширень виробничі площі сягнули близько 4 гектарів, а щодня тут працює близько 600 людей. У лютому 2026 року компанія оголосила про нові інвестиції – близько 10 млн євро в розширення зварювального виробництва й автоматизацію.

Головний принцип – виробництво під замовлення: кожна машина, що надходить на складання, уже має конкретного покупця, на склад тут не працюють. Виробництво модульне й іде в єдиному такті, тож на одній лінії складають і харвестери, і форвардери. На одну машину, починаючи з виготовлення основних вузлів, припадає близько 460 робочих годин, а весь цикл займає 7-8 робочих днів.

Окрема увага – якості. Зварні конструкції вибірково перевіряють ультразвуком, магнітопорошковим і візуальним контролем, а за потреби – рентгеном. Роботизована камерна система порівнює виготовлені деталі з тривимірною конструкторською моделлю. Кожна лінія завершується випробуванням, а головна – перевіркою двигуна й гідравліки у звукоізольованій камері.

Екологічність стосується не лише машин, а й самого виробництва. На даху заводу працює сонячна електростанція площею 2 000 м², яка виробляє стільки електроенергії, скільки за рік споживають близько 100 будинків. У 2024 році сушильну установку фарбувального цеху перевели зі скрапленого газу на біогаз, що скорочує викиди приблизно на 215 т CO₂-еквіваленту на рік. А з 2026 року сталеливарна компанія SSAB має поступово постачати Ponsse сталь, виготовлену без викопного палива.

Для нас це наочний урок: якість лісової машини закладається задовго до лісу – у стандартах, контролі й культурі виробництва. Такий самий підхід ми хочемо закласти в підготовку операторів.

У лісі: фінальний іспит перед зустріччю із замовником. Фінальне випробування усіх нових машин Ponsse проходять не в цеху, а в лісі – і саме цей етап фахівці станції побачили на власні очі. Після заводських перевірок – від регулювання гідравліки до калібрування й тестування систем керування – машину миють, оглядають і тралом везуть на випробувальну ділянку. Там усі вузли перевіряють у реальних умовах роботи, для яких техніку й створено.

Тест-драйв триває близько шести-восьми годин, і на заводі для цього працюють кілька штатних операторів-випробувачів. Більшість харвестерів випробовують саме в лісі. Частина форвардерів працює поруч: вони збирають сортименти, підготовлені харвестерами під час їхніх випробувань, а решту машин перевіряють на двокілометровому треку біля заводу. На кожну машину складають протокол випробувань, після чого її знову миють і готують до передачі замовнику.

Для нас цей етап важливий і з освітнього погляду. Реальний ліс як фінальний іспит – той самий принцип, який ми закладаємо в підготовку операторів: спершу симулятор, далі – практика на справжній машині в навчальному лісі під наглядом інструктора.

Що далі: від міжнародного досвіду до українських програм і досліджень. Тепер завдання Боярської ЛДС – розвивати механізовану заготівлю як навчальний і науковий напрям, спираючись на найкращий міжнародний досвід. Для цього станція має міцну основу: лісовий фонд площею 17 835 га, навчальний клас із симулятором Ponsse та практичний досвід роботи з технікою.

У навчальному напрямі ми разом з і кафедрами НУБіП України працюємо над:
• програмою підготовки операторів харвестера і форвардера – від симулятора до практики в лісі;
• україномовними навчально-методичними матеріалами;
• методикою занять на симуляторі, де кожна вправа завершується аналізом результатів.

У науковому – зосереджуємося на дослідженнях, яких бракує українському лісівництву:
• вплив лісових машин на ґрунт і насадження в цілому;
• продуктивність і собівартість сортиментної технології в різних типах деревостанів;
• використання даних бортових комп’ютерів для оцінювання роботи операторів і обліку деревини.

Цінність останнього напряму вже підтверджують європейські колеги: у 2024 році латвійські науковці показали, як дані, що їх харвестери Ponsse автоматично зберігають під час роботи, допомагають відстежувати прогрес кожного оператора й налаштовувати навчання індивідуально.

Посилання скопійовано!