Навчання як запорука ефективного впровадження стратегії наближеного до природи лісівництва

НПЛ базується на знаннях про природу лісу, його відновленні, ріст, формування, стійкість до вразливих чинників, взаємозв’язки з різними елементами лісової екосистеми, а також соціально-економічні потреби.

Ефективне впровадження стратегії наближеного до природи лісівництва (НПЛ) в Україні потребує підсилення кадрового потенціалу та навиків фахівців лісового господарства. Недостатня обізнаність практиків із принципами та методами НПЛ, брак досвіду застосування таких підходів у конкретних лісах та недостатня увага до таких підходів під час навчань в університетах створюють барєри до переходу до такого лісівництва в Україні. Навчання підходам НПЛ повинно охоплювати широкий спектр цільових груп – від таксаторів і лісничих до управлінців лісогосподарських підприємств, викладачів профільних закладів та представників громадських організацій. Для базової реалізації стратегії необхідно перші 3–5 років присвятити навчанню лісівників принципам та підходам НПЛ. Такі навчання потребують розробки відповідних навчальних програм, курсів і семінарів, тренінгів, а також створення демонстраційних ділянок на яких проводитимуться такі навчання. Важливу роль у цьому контексті відіграє інституційна підтримка: оновлення освітніх програм, впровадження прикладних досліджень і стажувань, а також забезпечення фінансування професійної підготовки через державні, грантові й приватні джерела. Важливо зазначити що можливість впроваджувати НПЛ напряму залежить від нормативного забезпечення проведення лісогосподарських заходів, яке не повинно суперечити таким підходам.

НПЛ має значний потенціал для покращення ведення лісового господарства в Карпатському регіоні, але його широке впровадження потребує системних змін у підходах до лісокористування та додаткових зусиль з боку лісогосподарських підприємств та органів управління лісовим господарством. Впровадження цього підходу вимагає зміни підходів та мислення лісівників, додаткового навчання персоналу, розвитку мережі лісових доріг. Важливим є поступовий перехід від традиційних, суцільнолісосічних рубок до вибіркових та поступових та поступового формування різновікової структури насаджень.

Підходи НПЛ в соснових лісах мають суттєві відмінності від підходів, які застосовуються в широколистяних або мішаних насадженнях, перш за все через біологічні особливості видів та лісорослинні умови. Відношення рослин до світла є одним із визначальних факторів вибору підходів лісоуправління та лісогосподарських заходів, що зумовлено здатністю різних видів рослин виживати в певних умовах освітлення.

Враховуючи розвиток України, соціально-екологічну напруженість та її інтеграцію до ЄС, актуальність підходів НПЛ в Україні буде зростати, тому потрібно досліджувати та розвивати даний підхід для різних типів лісів в різних регіонах. Для досягнення широкого впровадження підходів НПЛ потрібні відповідні наукові дослідження, які будуть основою нормативних документів та рекомендацій, а також поширення досвіду кращих практик застосування підходів НПЛ під час навчання студентів, підвищення кваліфікації лісівників, тренінгів, коференції, семінарів тощо. В межах виконання проєкту Modernizing master programs to support forest sector transformation towards Ukraine’s post-war green rebuilding – ForestPost розробляються матеріали для інтеграції таких підходів господарювання в лісах через навчальні курси студентів, а також поширення таких практик через подкасти та публічні заходи. Такі практики лісівництва також набули популярності вивчати через польових тренувань за допомогою мартелоскопів.

Однією із методик, яка дає можливість краще та ефективніше навчати різним підходам наближеного до природи лісівництва є методика закладання навчально-дослідних ділянок «Мартелоскопаів» яка передбачає маркування всіх дерев на ділянці, картування їх, та визначення таксаційних показників кожного дерева. Завдяки цьому створюється цифрова карта ділянки, де кожне дерево має свої координати та детальний опис таксаційних показників, зокрема висоту, діаметр, породу, стан та інші характеристики. Такий підхід дозволяє поєднати польові спостереження з цифровими інструментами аналізу й візуалізації лісових насаджень. Класичний мартелоскоп має розміри 100×100 метрів, тобто площу 1 гектар. Такі ділянки закладають у репрезентативних типах лісу, щоб вони максимально відображали властивості певного насадження. Вибір місця закладання «Мартелоскопів» визначається цільовим метою тренувань – від підвищення продуктивності до забезпечення збереження біорізноманіття або формування мішаних лісів. Основна мета мартелоскопа полягає у створенні можливості моделювання різних варіантів лісівничих втручань - рубок догляду, рубок головного користування, переформування насаджень тощо. Завдяки повним даним про кожне дерево учасники навчань можуть проводити віртуальні або практичні вправи з відбору дерев для рубки, оцінювати наслідки своїх рішень для структури насадження, продуктивності та екологічного стану лісу. Таким чином, мартелоскоп є важливим інструментом для підготовки лісівників і студентів, що дозволяє розвивати практичні навички прийняття рішень у реальних умовах, але без шкоди для лісу. Він поєднує традиційні методи лісівництва з сучасними цифровими технологіями, сприяючи сталому веденню лісового господарства та підвищенню професійного рівня фахівців.

На основі співпраці з іноземними партнерами та науковцями, а також українськими дослідниками з різних університетів, наукових установ і практиками лісового господарства, у контексті євроінтеграційних процесів України та адаптації до європейських підходів і нормативної бази у сфері ведення лісового господарства, в Національному університеті біоресурсів і природокористування України започатковано наукові дослідження, спрямовані на вивчення європейського досвіду впровадження наближеного до природи лісівництва (НПЛ) та аналіз практик українських лісових господарств із використання подібних підходів. У межах цієї роботи закладено серію демонстраційних ділянок у соснових лісах Полісся України для вивчення, навчання та тренування заходів, спрямованих на забезпечення природного поновлення сосни звичайної під час рубок переформування та поступових рубок, а також рубок, орієнтованих на зниження ризиків лісових пожеж для населених пунктів. У співпраці зі швейцарськими колегами з Бернського університету прикладних наук ділянки, закладені за методикою мартелоскопа, було інтегровано в міжнародну систему

martelage.sylvotheque.ch і вони можуть використовуватися для навчання та тренувань. Крім того, у 2021 році розпочато спільні дослідження з німецькими партнерами з університету сталого розвитку Еберсвальде (HNEE) та колегами з Львівського лісотехнічного університету, спрямовані на пошук шляхів трансформації чистих соснових лісів Полісся України в мішані, більш стійкі до шкідників та хвороб та пожежних ризиків деревостани.

Наразі за методикою мартелоскопа закладено 11 навчально-дослідних ділянок у соснових, мішаних ясеново-грабових та дубових деревостанах. Серед них є також три ділянки в насадженнях дуба червоного, закладені в лісових масивах ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», призначені для дослідження інвазійного характеру цього виду та розробки підходів до поступової заміни таких насаджень на корінні.

Станом на сьогодні вже проведено кілька спільних науково-практичних заходів за участі науковців ННІ ЛіСПГ та Боярської ЛДС, а також представників департаменту лісового господарства ДП «Ліси України», філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та філії «Лісовий навчальний центр». Заходи проходили на території лісових масивів ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» та Тетерівського надлісництва. За результатами зустрічей було напрацьовано спільну дорожню карту щодо впровадження засад наближеного до природи лісівництва в систему лісового господарства України.