Ювілейний рік станції ознаменувався масштабними дослідженнями, міжнародними проєктами та впровадженням передових рішень у лісове господарство

У рік свого сторіччя Боярська лісова дослідна станція продемонструвала, що наукова традиція, закладена поколіннями дослідників, не лише зберігається, а й активно розвивається. Протягом 2025 року наукова діяльність станції охопила широкий спектр напрямів: від довгострокових моніторингових досліджень на історичних стаціонарах до участі в міжнародних проєктах із впровадження інноваційних підходів до сталого лісового господарства.

Фінансування досліджень: понад 3,6 мільйона гривень
За результатами публічних закупівель ДП «Ліси України» колектив науковців станції отримав фінансування на загальну суму 1 500 759 грн для проведення п’яти науково-дослідних робіт:
• Удосконалення нормативних актів щодо використання багатофункціональних лісових машин (харвестерів та форвардерів)
• Формування стратегій інвестиційної діяльності в регіональних лісогосподарських комплексах
• Біотехнології отримання високоякісного садивного матеріалу головних лісотвірних видів Полісся in vitro
• Критерії відбору дерев при проведенні рубок переформування в лісах Полісся
• Технології створення підпологових культур для формування біологічно стійких насаджень

Крім того, у лютому 2025 року надійшла частина фінансування міжнародного проєкту LandShift у сумі 45 000 євро (2 120 400 грн). Проєкт, що реалізується за підтримки програми «Горизонт Європа», спрямований на прискорення переходу до сталого землекористування та має амбітну мету — щорічне видалення 310 млн тонн CO₂ до 2030 року.

Міжнародна співпраця: від Швеції до США
Географія міжнародних партнерств Боярської ЛДС у 2025 році вражає своїм масштабом.

Швеція. Продовжилися польові дослідження в рамках проєкту, підтриманого фундацією Formas. Команда дослідників збирала дані про розподіл фракцій наземних горючих матеріалів у сосняках станції для моделювання пожежної поведінки та розробки превентивних заходів.

США. Підписано меморандум про співпрацю з компанією Tetra Tech Inc., що спеціалізується на інноваційних рішеннях у сфері екології. Основна мета партнерства — сприяння відновленню та ремедіації ґрунтів, забруднених унаслідок військових дій. Також станцію відвідали представники AI for Good Foundation та Afina Cultivian Holdings LLC для обговорення застосування штучного інтелекту в лісовому господарстві.

Естонія. Незалежний консультант з лісового господарства Айгар Каллас ознайомився з історією становлення станції та провів екскурсію науково-дослідними об’єктами.

Німеччина. Станцію відвідав Олександр Хельд — старший експерт Європейського інституту лісу (EFI), провідний спеціаліст з інтегрованого управління пожежами та член-засновник Міжнародного альянсу з природних пожеж.

Інноваційні технології: від газових сенсорів до лазерного сканування
У 2025 році на території станції впроваджено систему ультрараннього виявлення лісових пожеж Silvanet від компаній Bosch та Dryad Networks. В основі системи — газовий сенсор зі вбудованим штучним інтелектом Bosch BME688, здатний виявляти чадний газ, водень та леткі органічні сполуки ще на стадії тління. Датчики встановлюються безпосередньо на деревах, живляться від сонячних панелей та розраховані на 10–15 років експлуатації без обслуговування. Система забезпечує виявлення пожежі менш ніж за 60 хвилин із точним визначенням місця загоряння.

У червні на постійних пробних площах станції проводилися дослідження з використанням SLAM-технології лазерного сканування — інноваційного методу картографування дерев у соснових деревостанах.

Наближене до природи лісівництво: європейський досвід на українському ґрунті
Важливим напрямом науково-дослідної роботи станції є впровадження засад наближеного до природи лісівництва (НПЛ). Цей підхід передбачає формування деревостанів, здатних до самовідновлення, самозахисту та саморегуляції, що забезпечує їх високу стійкість до хвороб, шкідників та негативних явищ природи.

У межах цієї роботи закладено серію демонстраційних ділянок у соснових лісах Полісся для вивчення заходів із забезпечення природного поновлення сосни звичайної. Однією з ключових методик є закладання «мартелоскопів» — ділянок площею 1 га з маркуванням, картуванням та визначенням таксаційних показників кожного дерева. Наразі закладено 11 таких ділянок, три з яких призначені для дослідження інвазійного характеру дуба червоного.

Історичні стаціонари: безцінна спадщина для сучасної науки
У березні проведено планові моніторингові дослідження на одному з найстаріших дослідних об’єктів станції, закладеному ще в 1956 році під керівництвом професора К.Є. Нікітіна. Цій ділянці виповнилося майже 70 років, і вона залишається унікальним науковим об’єктом для вивчення динаміки лісових екосистем. За результатами досліджень підготовлено наукову статтю до журналу Journal of Forest Research (Q2).

У квітні працівники станції спільно з фахівцями Державної організації «Український лісовий селекційний центр» започаткували нові дослідження еколого-географічних культур сосни звичайної для вивчення спадкових властивостей різних географічних кліматипів.

Актуальні виклики: всихання лісів та біобезпека
Упродовж 2024–2025 років науковці кафедри лісівництва провели комплексні дослідження причин всихання лісових насаджень різних порід на території станції. Особливу увагу приділено ялиновим лісам, де основним чинником загибелі дерев є ялиновий короїд, популяції якого стрімко зростають на тлі кліматичних змін. За результатами досліджень опубліковано 2 наукові статті у виданнях, що індексуються в Scopus.

У травні на базі станції проведено тренінг «Біологічна безпека в мисливських господарствах України» за підтримки ФАО ООН. Учасники отримали практичні знання щодо зменшення ризиків поширення інфекційних хвороб, зокрема африканської чуми свиней. Для підвищення рівня біобезпеки на території станції створено навчально-виробничий майданчик для розробки дичини.

Семінари та конференції: майданчик для обміну досвідом
У липні на базі станції відбулася практична частина Всеукраїнського науково-практичного семінару «Особливі цінності для збереження: виконання вимог FSC® стандарту системи ведення лісового господарства для України». Учасники обговорювали підходи до виявлення, оцінювання та моніторингу особливих цінностей: біорізноманіття, рідкісних видів, екосистем та природоохоронних територій.

Також на базі НУБіП України за участі станції проведено навчальний курс для агентів біржі «Класифікація лісоматеріалів круглих», практична частина якого проходила безпосередньо на території Боярської ЛДС.

Ювілейна конференція: підсумок століття
23 жовтня 2025 року станція відзначила 100 років з дня свого заснування. З нагоди ювілею відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Стале ведення лісового господарства в умовах кліматичних змін: від досліджень до практики», яка зібрала провідних науковців, практиків, представників державних органів та міжнародних організацій.

Символічним подарунком до ювілею стало офіційне відкриття навчально-виробничої лабораторії з підготовки операторів харвестера та форвардера — важливий крок у модернізації навчальної бази та підготовці кадрів для механізованих лісозаготівель за європейськими стандартами.

Соціальна відповідальність: за межами наукових лабораторій
Науковці станції долучилися до низки суспільно важливих ініціатив. У березні розпочато роботу над концепцією реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Жорнівський» — унікального об’єкта площею 5,2 га з близько 160 видами дерев і кущів.

У рамках проєкту «Лісосмуги життя» працівники станції допомогли створити полезахисну лісосмугу в селі Музичі, де було висаджено понад 2000 жолудів дуба, 450 саджанців липи, 150 груш і яблунь та близько 150 кленів.

У Всесвітній день лісів на території станції висаджено близько 6 тисяч нових дерев на ділянці, пошкодженій ворожими ракетами у 2022 році. До повномасштабного вторгнення тут росли насадження сосни звичайної 1934 року посадки.

Століття Боярської лісової дослідної станції — це не лише славна історія, а й потужний фундамент для майбутнього. Поєднання багаторічних традицій наукових досліджень із сучасними технологіями та міжнародною співпрацею робить станцію одним із ключових осередків лісової науки України. Попереду — нові виклики, нові проєкти та нові відкриття.

Посилання скопійовано!