У 2024 році головними напрямами роботи наукових співробітників Боярської лісової дослідної станції були: розробка і вдосконалення екологічно безпечних систем ведення лісового господарства, ефективних технологій лісовідновлення і лісорозведення, теоретичних та технологічних основ вирощування енергетичних плантацій. Значна увага приділялась лісовому насінництву, селекції, комплексному захисту лісів від шкідників і хвороб, екологічним дослідженням підвищення стійкості лісів, моніторингу та сертифікації лісів, опрацюванню новітніх інформаційних технологій для лісового господарства, впровадженню засад наближеного до природи лісівництва.
У 2024 році розпочаті роботи з проведення планових моніторингових досліджень на постійних наукових стаціонарах.
Дослідні об’єкти лісокультурного спрямування. Із моменту створення Боярської ЛДС ведення лісового господарства та лісокультурні роботи на підприємстві відзначаються своєю специфікою, значною мірою використовуються з навчальною метою та мають дослідний характер. Цим пояснюється наявність у лісовому фонді станції багатьох навчально-дослідних об’єктів, зокрема дослідно-виробничих культур. Значна кількість таких насаджень були закладені в післявоєнний період не тільки у зв’язку з широким розвитком на той час лісокультурної справи, а й з метою покращення підготовки студентів лісогосподарського факультету.
Дослідні об’єкти лісівничого спрямування. Передумовою проведення наукових досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» слугували розпочаті на початку 50-х років ХХ ст. широкомасштабні дослідження природного поновлення сосняків Українського Полісся із застосуванням поступових рубок під керівництвом завідувача кафедри загального лісівництва О. Л. Новікова та доцентів П. М. Мегалінського і В. С. Наконечного.
Ініціативу створення відповідних об’єктів для проведення експериментальних досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» підтримав і продовжив В Є. Свириденко, який у 1961‑1963 рр. працював на посаді лісничого Дзвінківського лісництва, а з 1966 року, після захисту кандидатської дисертації, продовжив свою науково-дослідну роботу уже працюючи асистентом, доцентом, завідувачем і професором кафедри лісівництва, де ним власноруч було закладено серію постійних пробних площ за підтримки адміністрації станції, спеціалістів підприємства та лісництв.
У науково-дослідній діяльності лісівничого спрямування Боярської ЛДС найбільше приділялася увага вивченню дослідження природних сукцесій старовікових лісів, формування просторово-параметричної структури та продуктивності штучних соснових насаджень різної густоти; впливу застосування різних способів, методів та інтенсивностей рубок догляду на формування деревостанів, їх продуктивність і якість; вивченню лісорослинних, фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей ґрунтів та біокругообігу елементів живлення між деревостаном та ґрунтом; обліку росту і розвитку природного поновлення сосни звичайної без втручання людини та з проведенням лісогосподарських заходів.
Дослідні об’єкти таксаційного спрямування. Лісотаксаційні дослідження у насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» були започатковані завідувачем кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Київського сільськогосподарського інституту,професором Д.І. Товстолісом. Під його керівництвом була проведена значна дослідна робота на постійних пробних площах з метою вивчення особливостей росту соснових насаджень та ефективності лісогосподарських заходів, а також вивчалися питання, пов’язані з раціональним лісокористуванням. Проф. Д.І. Товстоліс цікавився також проблемою підсочки сосни та її впливом на поточний приріст насаджень. На жаль, всі матеріали, пов’язані зі спостереженням на дослідних об’єктах, були втрачені під час Великої Вітчизняної війни. Після її закінчення співробітниками кафедри лісової таксації та наукової частини ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» під керівництвом К.Є. Нікітіна була закладена серія постійних пробних площ для вивчення ходу росту та приросту штучних і природних насаджень сосни звичайної.
Поточний об’ємний приріст насаджень є найважливішим показником, що характеризує продуктивність лісів. Показники поточного приросту можуть бути використані для оцінки динаміки продуктивності лісів, розробки лісотаксаційних нормативів, обґрунтування віку кількісної та технічної стиглостей, визначення ефективності лісогосподарських заходів та інших цілей. Найоб’єктивніше цю ознаку можна встановити використовуючи матеріали постійних пробних площ, на яких є можливість врахувати приріст окремо ростучого дерева, встановити запас дерев відпаду за певний період, приріст на них та визначити загальну продуктивність насадження.
Боярська лісова дослідна станція, ННІ ЛіСПГ НУБіП України підписали меморандум про співпрацю з WWF-Україна, що відкриває нові можливості для збереження природних ландшафтів. Основна увага зосереджена на сталому управлінні лісами, захисті старовікових та природних лісів, а також впровадженні екосистемних рішень у лісовому господарстві.
У рамках першої робочої зустрічі 23 січня обговорили ключові напрями співпраці, зокрема вдосконалення лісового законодавства, адаптацію до зміни клімату, впровадження електронного обліку деревини та підвищення екологічної свідомості громадян.
14 лютого Боярську лісову дослідну станцію відвідав голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль. Візит мав на меті обговорення актуальних питань розвитку лісового господарства, які мають стратегічне значення для України. Особливу увагу під час зустрічі приділили концепції наближеного до природи лісівництва, яка передбачає поступову відмову від суцільних рубок та перехід до методів, що забезпечують безперервне відновлення лісів, максимально наближених до природних.
Також обговорювались виклики, пов’язані з біобезпекою. Зокрема, йшлося про заходи з боротьби з африканською чумою свиней у мисливських угіддях та зниження ризиків поширення сказу.
На початку березня 2024 року професор Віктор Маурер провів аналіз багаторічних досліджень штучних лісових культур, закладених у Боярській ЛДС ще наприкінці XIX століття. Зокрема, було відзначено значення літніх культур Вальтера Шмідта (1936–1938 рр.), які стали основою для сучасних дослідницьких підходів.
21 березня, в міжнародний день лісів, колектив ННІ ЛіСПГ провів виїзне засідання, присвячене інноваціям у лісовому господарстві, на базі Боярської ЛДС.
Голова вченої ради Р.Д. Василишин наголосив на ролі інституту у впровадженні наукових рішень. Обговорення включало адаптацію лісового господарства до змін клімату, використання цифрових технологій та підтримку міжнародних проектів.
Упродовж 25-26 квітня 2024 року, на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства, відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» та філії «Терерівське лісове господарство» ДП «Ліси України» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наближене до природи лісівництво: проблеми та перспективи». Вона стала знаковою подією, присвяченою обговоренню сучасних підходів до управління лісами, які враховують природні екосистемні процеси. Захід відбувся в контексті глобальних викликів, таких як зміна клімату, зниження біорізноманіття та сталий розвиток.
На конференції були представлені доповіді провідних науковців і практиків з різних країн світу. Вони обговорювали практики, які дозволяють забезпечити раціональне використання лісових ресурсів, відновлення деградованих земель і створення стійких лісових екосистем. Особлива увага була приділена питанням адаптації лісового господарства до змін клімату.
Серед ключових тем конференції:
– Принципи наближеного до природи лісівництва. Як їх впровадження сприяє збереженню лісового середовища.
– Інноваційні методи лісового менеджменту. Використання сучасних технологій у моніторингу та управлінні лісами.
– Роль лісів у сталому розвитку. Як ліси впливають на економіку, соціальні аспекти та екологію.
Захід став платформою для обміну досвідом і ідеями між фахівцями лісової галузі, представниками державних установ, громадських організацій і наукових інституцій. Це сприяло налагодженню міжнародної співпраці для реалізації ініціатив, спрямованих на збереження та розвиток лісових екосистем у гармонії з природою.
27 серпня 2024 року розпочався моніторинг наукового стаціонару по вирощуванню безсучкової деревини за методом П.Г. Кроткевича. Дослідження започатковані доцентом кафедри загального лісівництва Київського лісогосподарського інститут П.Г. Кроткевичем у культурах 1927 року. Станом на 2024 рік вік насадження зі складом 10Сз становить 97 років. Середня висота сосни звичайної - 31 м, діаметр - 40 см. Тип лісу: С3ГДС.
Методика дослідження: Відбиралися до 1000 кращих дерев на 1 гектарі. На стовбурах протягом 3–6 років прибирали бокові бруньки. Ріст і розвиток дерева забезпечували нижні мутовки. Рослини, що пройшли процес усунення бруньок, отримували підтримку з нижньої частині крони, яка інтенсивно розросталась до висоти 1,5 м. Досвід П. Г. Кроткевича показав, що видалення бруньок ранньою весною, восени та взимку було набагато простішою операцією, її легко переносили рослини, а за 5-6 років безсучкова частина стовбура досягала 4–5 м. З появою крони нижні мутовки, які відіграли свою роль, обрізали. Причому вирощування дерев без бічних гілок не викликало сніголому та інших пошкоджень.
У рамках моніторингу стану лісових насаджень Боярської ЛДС проводились рекогносцирувальні обстеження деревостанів за участі ясеня звичайного.
Основною метою цих обстежень є виявлення поширення інвазивного виду – ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis), яка завдає значної шкоди ясенным насадженням. Цей шкідник, походженням із Північної Америки та Азії, активно поширюється в Європі, загрожуючи біорізноманіттю лісів.
Науковці Боярської лісової дослідної станції у 2024 році приймаєли участь в міжнародних проектах, зокрема спільна ініціатива зі Шведським сільськогосподарським університетом, що фінансується фондом досліджень Formas.
25 серпня до Боярської ЛДС здійснив робочий візит ректор університету В.А. Ткачук для огляду її матеріально-технічної бази. На зустрічі з представниками адміністрації було обговорено плани щодо розвитку еколого-просвітницької діяльності та розширення рекреаційної мережі. У Дзвінківському навчально-науково-виробничому центрі обговорювали питання практичної підготовки студентів.
У жовтні-листопаді 2024 року працівники станції долучилися до міжнародних досліджень з питання картування наземних мін та вибухонебезпечних боєприпасів в Україні за допомогою дронів з використанням штучного інтелекту.
Загальна інформація про стан виконання дослідних робіт у науково-дослідній лабораторії біотехнології рослин упродовж 2024 року.
Дослідження особливостей введення рослин Acer platanoides L. в культуру in vitro.
Для досліджень використовували пагони завдовжки 15–25 см, ізольовані із 50-річних донорів A. platanoides у травні 2024 р. Для стерилізації використовували ступінчастий метод із застосуванням 70 % етилового спирту (1 хв), 2 % AgNO3 (5 хв) та 35 % H2O2 (5 хв). За результатами досліджень одержано 78 % ефективність стерилізації мікропагонів A. platanoides ізольованих у весняний період. Використання розробленого протоколу стерилізації із застосуванням нітрату срібла і пероксиду водню дозволило одержати значну кількість асептичного рослинного матеріалу. Активацію росту бруньок фіксували на 6–11 добу. Зафіксовано 100 % життєздатність асептичних мікропагонів на 24 добу культивування. Використання живильного середовища WPM дозволило одержати понад 43 % асептичних регенераційно здатних мікропагонів, які мали характерну для виду пігментацію, ознак вітрифікації не виявлено. Також спостерігали потовщення основи мікропагонів з утворенням калюсної тканини твердої консистенції та різної пігментації (салатова, зелена, світло-коричнева). На 50 добу культивування регенеровані мікропагони були завдовжки 1,5–3,0 см.
Оптимізація протоколу стерилізації тканин рослин Tilia platyphyllos Scop. in vitro.
Для досліджень використовували пагони завдовжки 15–25 см T. platyphyllos ізольовані із 30-річних донорів у березні–квітні 2024 р. За результатами досліджень одержано 80 % ефективність стерилізації мікропагонів, ізольованих у весняний період, із використанням методики “легкого типу” (використання 70 % етилового спирту (1 хв), 35 % H2O2 (5 хв), 2 % AgNO3 (5 хв), 1,0 % розчину аскорбінової кислоти, 200 мг·л-1 цефотаксиму). Активацію росту бруньок фіксували на 8–11 добу на WPM з додаванням ауксинів (0,5 мг·л-1 IBA та NAA). Одержали мікропагони завдовжки 2–3 см, які мали характерну для виду пігментацію, ознак вітрифікації не виявлено.
Культура рослин Sorbus torminalis (L.) Crantz в умовах in vitro.
Розроблено режим стерилізації для фрагментів мікропагонів (60–80%) і листкових пластинок (понад 80 %) рослин S. torminalis, ізольованих із донорів у літній та осінній період з використанням ступінчастого способу та одержано достатню кількість асептичних життєздатних експлантатів (рис. 4). Визначено дію регуляторів росту ауксинового та цитокінінового типу дію у червні місяці на інтенсивність та частоту калюсоутворення різних типів експлантатів (мікропагони, листкові пластинки) рослин S. torminalis. Середню та активну інтенсивність накопичення недиференційованих тканин з частотою понад 35 % рослин S. torminalis одержали на живильному середовищі MS з додаванням 0,5 мг∙л-1 2,4-D, 1,5 мг∙л-1 BA і 0,5 мг∙л-1 IAA.
Результати експериментальних досліджень дають пiдставу вважати за доцiльне введення мiкропагонiв рослин в культуру in vitro у перiод iз березня по травень. Достатньо високу приживлюваність рослинного матеріалу S. torminalis (понад 60 %) одержано на живильному середовищі МS / WPM з додаванням
1–2 мг∙л1 активованого вугілля та внесенням одного з регуляторів росту цитокінінового типу дії (ВA, 2-iP, zeatin). Мала частка експлантатів рослин S. torminalis (10–20 % від загальної кількості здатних до морфогенезу) регенерували повноцінні мікропагони з листками завдовжки 6,0–8,0 см з візуально типовою для виду морфологією та пігментацією (рис. 4.13). Одержані мікропагони S. torminalis в подальшому залучаються для дослідження їх регенераційної здатності, оптимізації протоколу мікроклонального розмноження та одержання значної кількості рослин-регенерантів.
Культура рослин Cercis L. в умовах in vitro.
Для досліджень використовували пагони, ізольовані травні та червні місяці, із 25–30 річні рослин-донорів C. siliquastrum ‘Alba’ та 15–17 річні C. canadensis. Мікропагони, ізольовані у травні місяці, стерилізували таким режимом: 70 % етиловий спирт (30–60 с), 1 % AgNO3 (7–8 хв), триразове промиванням у стерильній дистильованій воді (по 10 хв у кожній порції). За таких умов ефективність режиму склала 20 % для C. siliquastrum ‘Alba’ та 31,3 % для C. canadensis. Також слід зазначити про наявні нестерильні експлантати (візуально заражені біотою бактеріальної та грибної природи.
Мікропагони, ізольовані у червні місяці, стерилізували таким режимом: 70 % етиловий спирт (1–2 хв), 1 % AgNO
3 (7–8 хв), 35 % розчин H2O2 (3–4 хв), триразове промиванням у стерильній дистильованій воді (по 10 хв у кожній порції). Отримані такі результати: ефективність стерилізації становила 15,8 % для C. siliquastrum ‘Alba’ (із них 8,8 % утворили пагони, 7,0 % були із наявною калюсною тканиною) та 20 % для C. canadensis (наявність калюсу). Серед заражених експлантатів фіксували 20 % життєздатних, у яких спостерігали ріст мікропагону та калюсу.
На 60-добу культивування фіксували поодиноке коренеутворення у експлантатів (загалом 4–7 % ризогенна активність). На 60 добу культивування на живильному середовищі WPM з додаванням цитокінінів спостерігали активне мікропагоноутворення (5–7 мікропагонів/експлантат, довжина 1–4 см) .
Участь у науково-дослідній роботі по договору № БФ/37-2021 від 02.08.2021 року на виконання завдань перспективного плану розвитку наукового напряму «Аграрні науки та ветеринарія» в межах прикладного дослідження «Управління лісовими ресурсами та парковими системами в умовах воєнного стану».
Культура рослин Populus культивару ‘Vereken’ in vitro. Як стерилізуючі агенти застосовували широкий спектр речовин, зокрема, етиловий спирт, AgNO3, H2O2 NaClO та ‘Хлорамін’ (вміст хлору ≥ 25 мг·л-1) та апробовали 5 режимів стерилізації. Найдоцільніше для фрагментів мікропагонів культивару ‘Vereken’, ізольованих із донорів у літній період, використовувати режим із AgNO3 і H2O2 з одержанням 60 % асептичних життєздатних експлантатів. Різниця у показниках ефективності стерилізації мікропагонів за використання різних режимів була статистично значущою. Варто відмітити, що основа мікропагонів рослин культивару ‘Vereken’ потовщувалася з утворенням калюсної тканини. Регенерація експлантатів культивару ‘Vereken’ відбувалася на усіх досліджуваних варіантах живильних середовищ (МS, WPM, DKW, Anderson) з різною інтенсивністю. Достатньо кількість (понад 63 %) активно зростаючих мікропагонів отримали за використання живильного середовища DKW. Одержані мікропагони характеризувалися активним ростом, зокрема довжина на 60 добу культивування становила 3–6 см.
Залучення коштів за результатами наукових досліджень у 2024 році та подані заявки на фанансування досліджень у 2025 році:
- на території лісового фонду у 2024 році проведено комплекс досліджень у межах виконання міжнародного шведсько-українського «Emergency action to collect data in war affected Scots pine forests in Ukraine».
Залучено додаткове фінансування у розмірі 240 тис. грн;
- подано документи Боярською ЛДС, як патнерською організацією для участі у Horizon Europe Programme (очікуване фінансування – 20 тис. євро);
- колектив науковців Боярської ЛДС, за результатами публічних закупівель, оголошених державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України», отримав фінансування у 2024 році на проведення наукових досліджень на загальну суму 907 тис. грн;
- подано пропозиції щодо актуальних тематик наукових досліджень на 2025 рік, які фінансуватимуться за рахунок ДП «Ліси України» - орієнтовне залучення коштів у 2025 році – 1,5 млн. грн;
- Боярська ЛДС виграла проект фінансування наукових досліджень HORIZON «Community-Led Creation of Living Spaces in Shifting Landscapes for Climate-Resilient Land Use Management and Supporting the New European Bauhaus» (фінансування на 3 роки – 100 000 євро). Старт досліджень 11 листопада 2024 року.
У Пафосі (Кіпр) 11-12 листопада 2024 року розпочалася робота над новим дослідницьким проектом Центру передового досвіду зі скорочення викидів парникових газів під назвою «LandShift». Проект виконуватимуть 26 партнерів.