Третьої суботи травня Україна відзначає День науки – професійне свято всіх, хто творить майбутнє нашої держави через невтомний пошук, відкриття та інновації. Для колективу ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» це особливий день: ми працюємо на стику класичної лісівничої традиції та сучасних наукових викликів від кліматичних змін до відновлення лісів після війни.

Усі останні роки наукова частина Боярської ЛДС працювала в межах пріоритетного напряму «Раціональне природокористування», виконуючи фундаментальні та прикладні дослідження з найактуальніших проблем лісівничої науки. Під керівництвом професора Р.Д. Василишина вперше комплексно оцінено можливості використання деревної біомаси Українського Полісся та Карпат для енергетичних потреб розроблено нормативно-довідкові таблиці, видано монографії та сформовано концепцію регіональної біоенергетичної програми сталого використання деревної біомаси. Колектив під керівництвом доцента О. П. Бали розробив наукові основи прогнозу росту основних деревних видів України – сосни, дуба, бука, ясена, граба, берези, вільхи; створено сучасні динамічні бонітетні шкали та таблиці ходу росту для модальних деревостанів, без яких неможливе якісне лісовпорядкування.

Команда професора С. В. Зібцева створила науково-методичне забезпечення геопорталу для оцінювання ризику, прогнозування та попередження природних пожеж у Поліссі. Опрацьовано базу даних понад 55 000 пробних площ, проведено класифікацію типів земного покриву за супутниковими знімками Landsat 8. Колектив під керівництвом професора П. І. Лакиди опрацьовує методичні підходи до оцінювання вуглецедепонувальної та киснепродукувальної здатності лісів природно-заповідного фонду Полісся – вагомий внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату. Дослідження під керівництвом професора А. І. Карпука спрямовані на прикладні рішення комплексного використання деревних ресурсів для реалізації концепції низьковуглецевого розвитку лісового господарства України.

Особлива гордість станції – науково-дослідна лабораторія біотехнології рослин. Тут створено унікальну колекцію рослин in vitro: 11 видів, 10 сортів і 5 культиварів. У стінах лабораторії розмножують цінні лісотвірні породи (дуб звичайний, ясен, липу, граб, сосну), зберігають рідкісні та зникаючі види – зокрема метасеквойю розсіченошишкову з Червоного списку МСОП, працюють над швидкорослими рослинами для біоенергетики (верби роду Salix, тополі, гібридну березу) та розвивають співпрацю з науковцями Білорусі, Литви й інших країн.

За період 2018–2025 років колектив Боярської ЛДС видав десятки монографій, довідників і навчальних посібників, опублікував сотні наукових статей у фахових виданнях України та провідних міжнародних журналах (Scopus, Web of Science, Index Copernicus), виступив співорганізатором численних міжнародних конференцій спільно з IIASA (Австрія), FSC International (Німеччина), Каунаським університетом (Литва) та Інститутом лісу НАН Білорусі, а також підготував нове покоління дослідників – аспірантів, кандидатів і докторів наук.

Сучасна наука не існує без міжнародної взаємодії – і Боярська ЛДС за роки роботи вибудувала розгалужену мережу закордонних партнерств. Найтриваліша й найпродуктивніша співпраця склалася з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA, Лаксенбург, Австрія): спільні дослідження стосуються динаміки українських лісів за умов зміни клімату, оцінювання запасів вуглецю у фітомасі та впливу порушень на вуглецеві потоки у лісових екосистемах Полісся. Результати цих робіт неодноразово представлено на Генеральній асамблеї Європейського геофізичного союзу (EGU) та конференціях IBFRA. У сфері управління природними пожежами наша команда тісно взаємодіє з професором Йоганном Гольдаммером – керівником Global Fire Monitoring Center (Німеччина); спільно розроблено План управління пожежами та систему підтримки прийняття рішень для зони відчуження Чорнобильської АЕС.

Активно розвивається співпраця в галузі біотехнології з литовськими колегами: науковці лабораторії неодноразово представляли результати щодо збереження зникаючих видів роду Salix та клонування вікових дубів на міжнародних конференціях «Smart Bio» у Каунасі. Спільно з Інститутом лісу НАН Білорусі та Білоруською сільськогосподарською академією виконуються українсько-білоруські дослідження щодо мікроклонального розмноження гібридної берези латвійської селекції (Betula 52-84/8), а також порівняльні дослідження дібров Білоруського та Українського Полісся в умовах зміни клімату. Налагоджено співпрацю з Варшавським університетом наук про життя та Вроцлавським природничим університетом (Польща), Гомельським державним університетом (Білорусь), а в рамках великих міжнародних конференцій, проведених на базі НУБіП, до співпраці долучалися FSC International (Німеччина), ETIFOR – відокремлений підрозділ Університету Падуа (Італія), Потсдамський інститут вивчення впливу клімату (Німеччина) та Університет Цинхуа (Пекін, КНР). Окремо варто згадати тривалу взаємодію з Німецько-українським аграрним демонстраційним центром, який підтримує практичне впровадження наукових напрацювань у галузі.

За період 2018–2025 років колектив Боярської ЛДС видав десятки монографій, довідників і навчальних посібників, опублікував сотні наукових статей у фахових виданнях України та провідних міжнародних журналах (Scopus, Web of Science, Index Copernicus), а також підготував нове покоління дослідників – аспірантів, кандидатів і докторів наук.

У День науки щиро вітаємо весь науковий колектив Боярської лісової дослідної станції! Ваша щоденна праця – це інвестиція в майбутнє українського лісу, нашої природи та нашої держави. Окремі слова вдячності – тим колегам, хто сьогодні поєднує наукову роботу зі службою в лавах Збройних Сил України. Ваша мужність надихає нас продовжувати дослідження попри всі випробування воєнного часу.

Посилання скопійовано!