
15 липня — особливий день для кожного українця. У День Української Державності ми не лише згадуємо славетні сторінки нашого минулого, а й осмислюємо свою роль у сучасній історії, що твориться просто зараз. Це свято вкорінене в понад тисячолітній традиції нашої держави, яке бере початок від заснування Київської Русі.

Витоки державності — від князя Володимира до сьогодення
Святкування приурочене до Дня Хрещення Русі-України — дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, який у 988 році охрестив Русь. Але українська державність — це не лише подія понад тисячолітньої давнини. Це тяглість традицій, боротьби та самовизначення, що простягається через:
- гетьманську державу Богдана Хмельницького,
- добу Козацької ради та Конституції Пилипа Орлика,
- визвольні змагання УНР,
- проголошення незалежності в 1991 році,
- і, зрештою, героїчний опір повномасштабній агресії Росії у XXI столітті.
Державність сьогодні: виборюємо щодня
Після 24 лютого 2022 року українці довели всьому світу: держава — це не просто інституції, а народ, що її наповнює життям. Кожен волонтер, медик, учитель, фермер і воїн ЗСУ сьогодні тримає свою ділянку фронту. Ми вчергове демонструємо: наша державність — жива, вона в серцях мільйонів.
Цей день — не формальність, а жива пам’ять про те, ким ми були, ким є і ким прагнемо бути. Ми виборюємо своє право на життя, мову, культуру, ідентичність. І ця боротьба — глибоко історична та сучасна водночас.



Сьогодні активісти руху "Жовта Стрічка" відзначають День Української Державності у Криму, Донецьку, Луганську, Мелітополі та Скадовську.
Написали сотні привітань, сфотографували їх на тлі знайомих вулиць та лишили на дошках оголошень. Бо Крим, Донеччина, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина — це Україна.
Це свято є зовсім новим. Але це принципово для нас — святкувати його, жити за українським календарем, лишатися на одній хвилі із Україною.