Сучасний світ стоїть перед численними викликами — кліматичні зміни, втрата біорізноманіття, деградація природних ресурсів. І саме наука дає відповіді, які допомагають не лише зрозуміти ці процеси, а й ефективно з ними працювати.
Наука живе не лише в лабораторіях, а й у лісах.
У лісовій галузі наукові дослідження є ключовою передумовою сталого розвитку. Боярська лісова дослідна станція — приклад того, як наука може поєднувати традиції, сучасні технології та відповідальність за майбутнє.
🌲 Від історії до сучасності
Перші наукові дослідження на почалися у 1920-х роках. Тоді в центрі уваги були:
1920-ті роки — перші експерименти з природного поновлення сосняків та дубняків, вивчення методів рубок, створення лісових культур.
1950–1980-ті — систематичний моніторинг лісів, розвиток методів вирощування високоякісної деревини, вдосконалення лісовідновлення.
1990-ті і далі — впровадження GIS, створення генетичних банків, участь у розробці національних стандартів сталого лісоуправління.
У середині ХХ століття вчені зосередилися на продуктивності лісів, якості деревини, розвитку безсучкової деревини, формуванні постійних пробних площ для моніторингу росту насаджень.
Це був період становлення системного підходу до лісознавчих досліджень, закладення наукових баз даних, створення довгострокових програм спостережень.
Наукові досягнення та напрями роботи БЛДС:
1. Адаптація лісових екосистем до змін клімату:
- моніторинг впливу абіотичних і біотичних чинників на лісові біоценози;
- селекція кліматостійких клонів дуба і сосни;
- моделювання стійких ландшафтів в умовах глобальних змін.
2. Біотехнології та збереження генетичних ресурсів:
- мікроклональне розмноження рідкісних і цінних деревних порід;
- формування генетичних банків насіння для довгострокового збереження біорізноманіття.
3. Екологічне відновлення і трансформація лісових насаджень:
- перехід від монокультур до мішаних різновікових лісів;
- збереження старовікових деревостанів як рефугіумів біорізноманіття;
- вивчення ролі лісу у водному балансі та протидії ерозійним процесам.
4. Цифровізація лісового господарства:
- використання ГІС-технологій, дронів, супутникових даних для моніторингу лісів;
- впровадження VR-тренажерів для підготовки фахівців;
- розробка блокчейн-інструментів для електронного обліку деревини.
5. Стале лісоуправління відповідно до міжнародних стандартів:
- розвиток наближеного до природи лісівництва;
- сертифікація лісів за стандартами FSC®;
- баланс між економічною доцільністю, екологічною безпекою та соціальною відповідальністю.
📚 Наука — ключовий чинник формування лісової політики, захисту біорізноманіття та адаптації природних систем до нових викликів. Саме через науковий підхід можна забезпечити довготривале функціонування екосистем, які є основою екологічної стабільності.
З нагоди Дня науки висловлюємо глибоку повагу всім науковцям, чия праця спрямована на збереження природної спадщини України. Дякуємо за вашу відданість, сумлінність і внесок у майбутнє нашої держави.