1 вересня – День знань

Сьогодні тисячі студентів заходять до лекційних залів. А за кілька десятків кілометрів від Києва на них уже чекає інша аудиторія – без стін, парт і дошки. Замість стелі тут крони сосон, а замість дзвоника – шум лісу. Боярська лісова дослідна станція вітає студентів, викладачів і всіх, хто цього року робить перший крок у професію, з початком нового навчального року!

Ліс як підручник
Лісівника неможливо вивчити за конспектом. Можна знати напам'ять таксаційні формули – але поки сам не заміряєш висоту дерева висотоміром, не відбереш керн віковим буром і не порахуєш річні кільця, ці формули залишаються цифрами на папері.
Саме тому щороку сотні студентів ННІ лісового і садово-паркового господарства та факультету землевпорядкування НУБіП України приїжджають до нас. Лише торік практичну підготовку на базі Боярської ЛДС пройшли близько 470 студентів університету і ще 35 – з інших закладів вищої освіти України.

Що чекає на студентів цього року
Лісова пожежна станція. Не екскурсія, а справжня робота: змотування рукавів, розгортання магістральних ліній, підключення до пожежної автоцистерни, гасіння умовної пожежі у складі команди. І навіть система жестових сигналів – на випадок, коли радіозв'язку немає.

Лабораторія біотехнології рослин. Робота в ламінар-боксі, приготування живильного середовища, субкультивування деревних рослин in vitro. Ліс, який починається з пробірки.

Лісова таксація. Лазерні та ультразвукові висотоміри TruPulse і Vertex, вікові бури Haglöf, польові ГІС. Торік студенти разом із науковцями та фахівцями ДП «Ліси України» перевіряли ефективність SLAM-технології лазерного сканування соснових деревостанів.

Наукові стаціонари. Літні культури сосни звичайної професора В. Е. Шмідта, еколого-географічні культури, старовікові природні насадження – ділянки, яким понад століття і які досі дають відповіді на нові запитання.

Геодезичний полігон у Дзвінковому – для майбутніх землевпорядників і геодезистів, з реальними знімальними об'єктами топографічної практики.

Трохи історії: гуртожиток, у якому викладачі жили разом зі студентами
Усе почалося 1925 року, коли разом із відкриттям лісоінженерного факультету при Київському сільськогосподарському інституті створили Боярський учбово-дослідний лісгосп – базу для підготовки фахівців лісової галузі.

Перший студентський гуртожиток на території нинішнього Дзвінківського навчально-науково-виробничого центру звели у 1931 році: 11 кімнат, 288 м², до 70 студентів. А окремий будиночок для керівників практик з'явився аж у 1949-му – дві кімнати й кухня на 38 квадратів. До того викладачі жили просто разом зі студентами. Літню кухню та їдальню облаштували ще пізніше, у 1953 році.

Сьогодні Дзвінківський ННВЦ – це гуртожиток на 112 місць, їдальня, актова зала, навчальні класи з сучасним мультимедійним обладнанням, навчально-виробничі бокси, спортивний майданчик, альтанки й літній еко-клас просто неба.

За сто років змінилося майже все – крім головного: студент і ліс, віч-на-віч.