Лісовідновні роботи за участі студентів Київського лісогосподарського інституту в Боярському навчально-дослідному лісгоспі, 1949 р.

Останні новини

У 20-х рр. ХХ ст. була гостра потреба у спеціалістах сільського і лісового господарства на теренах Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР до 30 січня 1937 р., далі УРСР), яка потребувала максимально швидкого вирішення. Економічна рада УСРР під головуванням В.Я. Чубаря 9 червня 1925 р. затвердила постанову колегії Наркомземсправ УСРР про передачу Київському сільськогосподарському інституту (КСГІ) Боярського лісництва площею 7738 десятин, на базі нього та Жовнірівського і Дзвінківського лісництв був створений Боярський навчально-дослідний лісгосп.

8 лютого 1926 р. колегія НКО УСРР прийняла постанову про будівництво в Голосієві сільськогосподарського інституту і в першу чергу приміщення для лісоінженерного факультету. Відповідно до цієї постанови президія Київського окрвиконкому 17 лютого 1926 р. ухвалила: «Передати Голосіївську агробазу в користування Київському сільськогосподарському інституту для негайного будівництва там лісового факультету».

Згодом, у 1930 р. організований на базі КСГІ лісогосподарський факультет став самостійним ЗВО КЛГІ. Крім солідно обладнаних лабораторій і кабінетів, КЛГІ мав чудові умови для навчання і закріплення набутих знань на практиці. По-перше, переданий інституту Боярський лісгосп, являв собою основну науково-дослідну і навчально-виробничу базу, де студенти проходили практику на спеціальних кафедрах (лісівництво, лісові культури, таксація, лісозахист). По-друге, Голосіївський ліс є прекрасним об’єктом для вивчення питання про значення лісів у боротьбі з ерозією ґрунту. Величезні яри далеких часів перетворилися в балки. Крім того, на голосіївських розсадниках студенти вчилися вирощувати саджанці.

Навесні 1941 р. в КЛГІ було 22 кафедри, працювало 85 викладачів, у тому числі 12 професорів і 17 доцентів, навчалося 650 студентів. З початком війни КЛГІ евакуювали до Воронежа, а пізніше до Совєтська Кіровської області. Майно й обладнання у Воронежі зникло, а викладачі та студенти, що прибули до Совєтська, почали працювати і вчитися в евакуйованому туди Брянському лісогосподарському інституті.

Після звільнення Києва радянськими військами відповідно до розпорядження РНК СРСР від 19 березня 1944 р. КЛГІ відновив свою діяльність. Виконуючий обов’язки директора інституту професор І.М. Житов, а з липня 1944 р. директор Д.В. Ручкін активно зайнялися формуванням професорсько-викладацького колективу, виявляли студентів-старшокурсників, провели у вересні 1944 р. перший після звільнення від окупантів міста прийом абітурієнтів на перший курс (130 чоловік).

Того ж 1945 р. Боярський лісгосп повертається в структуру КЛГІ і стає основною учбово-виробничою і науково-дослідною базою. Нагляд і контроль за веденням господарства у Боярському учбово-дослідному лісгоспі виконувало Міністерство лісового господарства УРСР.

Наприкінці 1945 р. Головне управління лісоохорони і лісонасаджень при РНК СРСР призначило директором КЛГІ А.Г. Солдатова, а з травня 1946 р. цю посаду обіймав доцент В.А. Шевченко. До речі, через місяць відбулася ще одна передача вишу, але на цей раз у зв’язку зі зміною його підпорядкування відтепер КЛГІ переходив у відання Міністерства вищої освіти СРСР. Часті зміни керівників, звичайно, шкодили справі, негативно позначалися на стабільності кадрів вишу. В таких умовах ним непросто було керувати на рівні вимог часу і бачити його майбутнє.

10 серпня 2020, 09:02

Повернутися назад

Читайте також:

На базі НУБіП голова Держлісагентства та керівники профільних коледжів обговорили проблеми кадрового забезпечення галузі

Онлайн-лекція для слухачів «Укрцентркадриліс» із лісової біотехнології