Моніторинг особливо-цінних для збереження лісів на території ВП НУБіП України «Боярська ЛДС»
| Останні новини |
Моніторинг особливо-цінних для збереження лісів (далі – ОЦЗЛ) потрібен для періодичної оцінки збереженості цінних природних об’єктів. Їх стан може змінюватись як в результаті дії на них лісогосподарських заходів, так і в результаті природних факторів, таких як лісові пожежі, вітровали, буреломи, поява шкідників та хвороб лісу тощо.
Дослідну ділянку у 10 виділі 55 кварталу Боярського лісництва, площею 6,1 га закладено для з’ясування відновлення лісового біоценозу за умов заміни суцільних лісовідновних рубок на поступові.
Згідно традиційних підходів на ділянці 182-річного соснового лісу повинна була проведена лісовідновна рубка суцільного характеру із вибіркою усіх дерев Pinus sylvestris із першого ярусу. Натомість, під час лісовідновної рубки (взимку та навесні 2010 року), запроваджено наближений до природи захід – збереження ключових біотопів місць оселення лісових птахів та звірів.
Пояснення щодо надання даній ділянці статусу під категорії ОЦЗ 1.2. (Види, що перебувають під загрозою знищення, вимирають та ендемічні види (1 зникаючий або 3 рідкісні чи вразливі)): на ділянці мешкають види птахів, які мають охоронний статус за Національним «червоним списком» (голуб-синяк Columba oenas) або включені до списків двох і більше міжнародних конвенцій (підсоколик великий (Falco subbuteo), вільшанка (Erithacus rubecula), горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), соловейко східний (Luscinia luscinia), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), мухоловка сіра (Muscicapa striata), дрізд співочий (Turdus philomelos), дрізд чорний(Turdus merula)).
Пояснення щодо надання даній ділянці статусу під категорії ОЦЗ 1.2. (Види, що перебувають під загрозою знищення, вимирають та ендемічні види (1 зникаючий або 3 рідкісні чи вразливі)): на ділянці мешкають види птахів, які мають охоронний статус за Національним «червоним списком» (голуб-синяк Columba oenas) або включені до списків двох і більше міжнародних конвенцій (підсоколик великий (Falco subbuteo), вільшанка (Erithacus rubecula), горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), соловейко східний (Luscinia luscinia), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), мухоловка сіра (Muscicapa striata), дрізд співочий (Turdus philomelos), дрізд чорний(Turdus merula)).
Обстеженнями проведеними у 2012 – 2015 роках встановлено склад та ярусність відновлюваного фітоценозу – деревостан має 1 ярус сформований залишеними біогрупами Pinus sylvestris L. висотою до 30 м, віком 185 років, частина дерев має знижену життєвість або дерева відмерлі. Другий ярус сформовано Quercus robur L. (10 – 14 м), віком 120 – 140 років, Betula pendula Roth (14 – 16 м, окремі екземпляри до 22 м), Pinus sylvestris (10 – 12 м), віком 30 – 35 років.
Наявне природне насіннєве поновлення сосни звичайної та дуба звичайного, окрім того спостерігається насіннєве поновлення Quercus borealis F. Michx., за рахунок рознесення жолудів з прилеглих ділянок лісу. Чагарниковий ярус, висотою 0,5 – 2,5 м та загальною зімкнутістю 0,4 – 0,7 утворений заростями Frangula alnus Mill., до якої поодиноко або незначними групами домішується Sorbus aucuparia L., Padus avium Mill., Rubus caesius L. Чагарничково-трав’яний ярус утворений щільним покривом Vaccinium myrtillus L. (проективне вкриття 75 – 85 %), серед якого трапляються групи різної величини Molinia caerulea (L.) Moench (25 %), Vaccinium vitis-idaea L. (20 %), Melampyrum sylvaticum L. (10 %), значно рідше Convallaria majalis L. (5 – 10 %), розміщені групами з проективним покриттям 3 – 5 % –Maianthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Pteridium pinetorum C.N. Page et R.R. Mill, Carex nigra (L.) Reichard, Anthoxanthum odoratum L., Luzula multiflora (Ehrh.) Lej., Luzula pilosa (L.) Willd., з проективним покриттям від 1 до 3 % – Rumex acetosella L., Carex ericetorum Pollich, Bidens frondosa L., поодиноко трапляються – Juncus effusus L., Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, Lythrum salicaria L., Potentilla erecta (L.) Raeusch. На незначних підвищеннях, великі групи з проективним покриттям 90 – 100 % утворюють Nardus stricta L., Festuca ovina L., серед яких зростають Calluna vulgaris (L.) Hull, Agrostis canina L., Veronica officinalis L., Taraxacum officinale F.H. Wigg. і лише в одному місці зі значним механічним порушеним ґрунтового покриву трапляється Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., окрім наведених видів уздовж лісової дороги трапляються Plantago major L., Chamerion angustifolium (L.) Holub, Carex ericetorum, Poa annua L., Hieracium umbellatum L, Achillea submillefolium Klokov et Krytzka, p.p., у зниженнях зростає участь Juncus effusus, Mentha aquatica L., Lysimachia vulgaris L., Juncus bufonius L. (15 – 25 %).
Обстеження у липні 2019 року підтвердили, що природне поновлення сосни звичайної за період спостережень, збільшило розміри сягнувши середньої висоти 1,0–1,5 м, має оптимальний зовнішній вигляд, темно-забарвлену хвою.
Екологічні ніші заповнюються переважно аборигенними видами дерев, чагарників і трав’яних рослин, домінантом живого надґрунтового покриву лишається Vaccinium myrtillus. Інтродуковані види представлені молодими особинами Quercus borealis, за рахунок міграції цього виду з прилеглої ділянки лісу.
Окрім того, на прилеглій території узлісся, яке представлено біотопами лісових луків у кв. 55 виявлено популяцію раритетного бореального виду, що в Україні знаходиться на південній межі ареалу – півників сибірських (Iris sibirica L.) ,за відомостями наведеними у Третьому виданні Червоної книги України, цей вид має вразливий статус та потребує охорони у місцях виявлення, шляхом обмеження заходів головного лісокористування, сінокосу та збору рослин.
Екологічні ніші заповнюються переважно аборигенними видами дерев, чагарників і трав’яних рослин, домінантом живого надґрунтового покриву лишається Vaccinium myrtillus. Інтродуковані види представлені молодими особинами Quercus borealis, за рахунок міграції цього виду з прилеглої ділянки лісу.
Окрім того, на прилеглій території узлісся, яке представлено біотопами лісових луків у кв. 55 виявлено популяцію раритетного бореального виду, що в Україні знаходиться на південній межі ареалу – півників сибірських (Iris sibirica L.) ,за відомостями наведеними у Третьому виданні Червоної книги України, цей вид має вразливий статус та потребує охорони у місцях виявлення, шляхом обмеження заходів головного лісокористування, сінокосу та збору рослин.
18 липня 2019, 20:10
Читайте також:
Навчальна практика з дисципліни «Деревинознавство»
