Магістри ННІ Лісового і садово-паркового господарства НУБіП України вивчають лісокультурну спадщину Боярської лісової дослідної станції

 Кафедрою відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ Лісового і садово-паркового господарства щорічно проводиться декілька виїзних науково-практичних семінарів на базі Боярської лісової дослідної станції. Цього разу магістри програми «Поновлення лісу та лісорозведення» досліджують об’єкти лісокультурної спадщини підприємства.

Більш ніж 120 річна наукова спадщина ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» налічує загалом понад тисячу об’єктів та має неабияку теоретичну цінність і практичне значення не тільки для підприємства, а й для України у цілому. В науковій спадщині найбільшою (понад 40%) є частка об’єктів лісокультурного спрямування. Вона охоплює всі аспекти відтворення лісів: від насінництва і розсадництва до штучного та природного відновлення сосняків. Наукове значення їх посилюється ще й тим, що ефективність більшості заходів з відтворення лісів об’єктивно можна оцінити тільки з часом, який вимірюється десятками, а інколи і сотнею років.

В останні роки, кафедрою відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ Лісового і садово-паркового господарства під час проведення виїзних науково-практичних семінарів, надзвичайно важливе значення приділяється дослідженню об’єктів лісокультурної спадщини станції магістрами програми «Поновлення лісу та лісорозведення». Вони стали системними в процесі опанування теорії та практики з навчальних дисциплін магістерських програм кафедри.

У цьому нема нічого дивного, оскільки об’єкти лісокультурної наукової спадщини в сучасних умовах набувають нового значення. До них передусім належать літні культури сосни проф. В. Е. Шмідта, еколого-географічні культури сосни проф. П. Г. Кального, піднаметові культури проф. М. І. Ониськіва та багато інших.

Предметом останнього науково-практичного семінару магістрів кафедри в рамках дослідження лісокультурної спадщини стали культури сосново-дубові культури в умовах свіжого субору, створені на ділянках з різною підготовкою зрубів, закладені за ініціативи кафедри лісових культур та кафедри механізації лісогосподарських робіт і лісоексплуатації в 1978 році. Прямим учасником їх створення був і лектор дисципліни «Екоадаптиційне відтворення лісів» проф. В.М. Маурер.

Особливістю зазначених дослідних культур сосни є те, що вони характеризують різні підходи підготовки зрубів до закультивування: очищення площі зрубу від пнів і без видалення пнів. Кожний з підходів в культурах представлений двома способами. За першим підходом очищення зрубу від пнів здійснювалося шляхом їх корчування важкою корчувальною машиною ДК-496 та деревовалом ДК-1. Другий підхід характеризували контроль (традиційна технологія) та пониження пнів пеньковорізною машиною МПЦ-1,5. Особливою цінністю даного об’єкту є те, що він свідчить про надзвичайно важливе значення збереження ознак і властивостей лісових екосистем в процесі звалювання лісу та підготовки зрубів. Проведеними магістрами під час семінару дослідженнями було встановлено, що культури на нерозкорчованих зрубах вирізнялися швидшим ростом за діаметром як сосни, так і дуба та суттєво кращим станом.

Зроблені за результатами досліджень висновки переконливо свідчать про важливість збереження ознак і властивостей лісових екосистем в процесі «рубання лісу» (синонім «відтворення лісу») та його відтворення.

В рамках практичної програми семінару, відповідно до існуючих традицій, студенти магістерської програми долучилися до закладання науково-дослідних об’єктів, яким стали плантаційні тестові культури чотирьох, найбільш перспективних клонів тополі вітчизняної (тополя Торопогрицького) і зарубіжної (І – 214, I – 45/51 і Ghoy) селекції, що були створені в кварталі 268 Плесецького лісництва.

Реалізація програми семінару стала можливою завдяки кафедрі відтворення лісів та лісових меліорацій та організаційній і матеріально-технічній допомозі її діяльності з боку директора станції А.І. Карпука, заступника директора з інноваційного лісівництва та сталого розвитку Ю.Ю. Несторяка, начальника наукової частини О.М. Мельника, старшого лісничого Плесецького лісництва В.В. Білеки та лісничого І. Г. Жука.

Без сумніву, проведені наукові дослідження та практична участь у закладанні наукового об’єкту кафедри магістрів у процесі реалізації програми виїзного науково-практичного семінару, додали нам фаховості, якої не можна отримати в аудиторіях і значно підвищили нашу конкурентоспроможність як майбутніх лісівників, яким належить внести свій доробок у подолання сучасних проблем і викликів, що стоять перед лісовою галуззю України.

Більш детальна інформація про роботу кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій розміщена за посиланням: https://nubip.edu.ua/node/1160.